У сучасних підручниках існують визначення десятків, якщо не сотень, видів, стилів та напрямів у мистецтві. Кубізм, імпресіонізм, романтизм, класицизм, футуризм, модернізм – список просто величезний. Але сьогодні ми зупинимося на напрямках, які домінують у світі кіно, а саме реалізм і формалізм. Що ж таке ці два напрями та з чим їх їдять?

Спробуємо пояснити це простою мовою, а не словами, які зрозуміє лише дивовижний кінокритик. Суть напряму Реалізму у його назві.

Реалізм — спроба відобразити все різноманіття дійсності якомога натуральніше і адекватніше (реалістично).

Якщо говорити про кіно, то стає ще простіше. Повний реалізм – це документальний фільм. У ньому немає акторів, декорацій, сценаріїв та постановок. Все показано натурально або, можна сказати, реалістично. У абсолютно реалістичних документальних фільмах ми бачимо зображення дійсності такою, якою вона є, без художніх спотворень чи припущень.

Найяскравішими прикладами реалізму, як не дивно, є перші спроби зйомки фільмів. Це, наприклад, роботи братів Люм’єр – піонерів світового кіно. Такі фільми, як «Прибуття поїзда на вокзал Ла-Сьота» або «Вихід робітників із фабрики Люм’єр», є не лише безцінною історією кінематографа, а й ідеальним прикладом реалізму. Жодної постановки, сценарію, монтажу чи сюжету. Абсолютне відображення дійсності.

Добре, з реалізмом зрозуміло. Але що за звір Формалізм? Насправді частина визначення цього напряму теж криється в назві. А точніше, докорінно слова форма. Форма, у цьому контексті, ні що інше, як візуальна частина твору. Колір, світло, текстури, композиції. Тобто «картинка».

Формалізм — напрямок у мистецтві, у якому важлива лише форма (візуальна частина) і можна пробачити відсутність логіки чи сенсу.

Якщо ще простіше — головне, щоб було красиво, а чому й навіщо байдуже. З погляду кіно абсолютно формалістичний фільм — це той, у якому немає ні сюжету, ні логіки, ні сенсу. А є лише набір красивих, а часто й абстрактних, кадрів та композицій. Насправді «красива» картинка і є сенс формалізму. Як і з реалізмом, у приклад можна навести фільми, зняті на світанку кіно. «Андалузький пес» Луїса Буньюеля та Сальвадора Далі або «Метрополіс» Фріца Ланга. І, хоча, в цих фільмах є сюжет і логіка, вони все-таки схиляються у формалістичну сторону.

Тепер, розібравшись у визначеннях, важливо зрозуміти такі. Як і реальному світі, в кіно немає нічого абсолютного. Адже будь-який, навіть самий «правдивий», документальний фільм має монтаж, звукове оформлення та інші художні елементи, які, так чи інакше, спотворюють реальність. І, точно, самий абстрактний і «арт-хаусний» фільм має в собі хоч якусь логіку і дію, інакше глядачеві буде просто не цікаво і не зрозуміло. Якщо зобразити шкалу між реалізмом та формалізмом, то майже всі фільми будуть десь посередині.

Насправді кіношники давно зрозуміли — немає сенсу підкорятися законам лише одного напряму. Адже свої сильні та слабкі сторони є як у реалізму, так і у формалізму. Дуже цікавим є приклад сучасних блокбастерів. «Зоряні війни» чи «Месники» – відмінні представники змішування напрямів. В них є формалістичні елементи: супергерої, польоти у космос, магія, світлові мечі, чарівне каміння тощо. Але при цьому дії персонажів є логічними, їх характери зрозумілі, а сюжети прямолінійні. Тобто реалізм там також є. Таким чином, творці цих фільмів балансують між вигадкою та реальністю, щоб глядач міг «повірити».

Досить незвичайним прикладом суміші напрямів є реклама. Чи справжнє це мистецтво чи ні — предмет суперечок ось уже сто років. Але, погодьтеся, швидко та ефективно розповісти про продукт, але при цьому показати гарну картинку – завдання не з простих. Рекламники часто використовують такий метод: історія реалістична, але формалістичні зображення. Найімовірніше, Ви часто таке бачили. Яскраві, насичені, ідеально скомпоновані кадри, які не несуть самі собою ніякого сенсу. Але при цьому продукт зрозумілий та його переваги гранично зрозумілі. Це і є повний синтез двох протилежних напрямів. І повірте, це дуже складно.

Насамкінець хотілося б сказати наступне: щоб насолоджуватися фільмом чи серіалом не обов’язково розумітися на напрямках мистецтва. Якщо подобається, то подобається. Але щоб розуміти, що вам показують на екрані і чому саме це, дуже важливо мати набір хоча б базових знань у цій темі. Тому що це мова, якою розмовляють ваші улюблені кіно-майстри, і ви зможете розуміти їхні задуми ясніше і точніше.